Під стінами в рядочок вишикувалися лікарі і медперсонал. Це коридор пошани, яким до операційної провозять ту, яка помираючи, рятує інших. Хвилина мовчання і скорботи, а ще - глибокої поваги. Це вчинок, який дає надію іншим.
Забрала до себе жити маму. Назавжди. Нічого заздалегідь не вирішуючи, просто одним днем, з одним пакетом. В пакеті — колготки, тапочки з написом «Кращій бабусі на світі» (подарунок моїх дітей), теплий халат з сорочкою і чомусь наволочка.
Вона часто мріяла, що якби у них було багато грошей, то мама купила б їй гарну сукню, джинсову спідничку і нові лакові туфлі. І лялькову коляску, як у Ані. І самокат, як у Лери. Але мама відкрила їй іншу сторону багатства.
Передчасний малюк виживає проти шансів, а пізніше нагадує, як пахне Бог.
